В експериментах in situ виявлено закомірності у характері впливу різних моделей експериментального гіпертиреозу (від легкого ступеня виразності до важкої форми тиреотоксикозу) на головні параметри енергетики ізометричного скорочення скелетного м'яза білих щурів у разі розвитку стомлення та за умов адренергічної стимуляції. Показано, що за умов in situ у разі експериментального гіпертиреозу легкого ступеня виразності м'яз набуває високої функції здібності. За цього поліпшуються мобільні та силові показники його енергетики, зменшується латентний період скорочення та час розвитку максимальної напруги, зростає величина ізометричної напруги та збільшується швидкість її розвитку. Встановлено, що за умов in situ температурна вартість скоротливого акту збільшується у разі збільшення ступеня виразності експериментального гіпертиреозу. Показано, що за умов in situ у разі розвитку втоми температурна вартість скорочення м'яза зростає незалежно від тиреоїдного статусу та типу ізометричного скорочення. Виявлено beta-адреностимулювальний ефект ізопропілнорадреналіну на параметри енергетики м'язового скорочення. Цей ефект спостережено тільки у тварин еутиреоїдної групи в щурів з легким ступенем експериментального гіпертиреозу. Обгрунтовано положення про модулювальну дію різних доз трийодтироніну на функціональну характеристику скелетного м'яза за умов in situ, зокрема, у разі розвитку стомлення та стимуляції катехоламінами.

  Скачати повний текст